Заряд
Не маю сил
прикидатись такою, як ти просив:
садити фіалки, вмиватися світлом роси.
Ракета зламала буття/житловий масив.
То був чийсь син.
Пульсація є. Знаю, де ти, та сняться сирени-сни.
Сумую за часом, що зветься тепер «до війни».
Ракети летять, та уже до північних них.
Їх за́пал стих.
Гроза не лякає, тому що природа завжди за нас.
Беру з блискавиці заряд — мій відьомський запас.
Ракет вже нема, і ти поруч… Прискорю час:
три, два, раз!
The Charge
I’m spent
and have no strength to pretend
that I’m still the woman who plants
violets and uses dew as a cleanse.
A missile destroyed an existence/a house – the end.
He was someone’s friend.
There's a pulse. Through my siren-filled dreams your image prevails.
Memories of times we now call ‘before the war’ are fading away
as I struggle to live through the day.
The missiles are flying north now,
Their frenzy has died down.
Neither thunder can scare me, nor wind, nor the scorching sun.
Those like us that have nature on their side have always won.
A bolt of lightning recharges my witch’s gun.
Let’s quicken the pace, since you’re here, and the missiles are gone.
Three, two, one!
Переклад: Альона Вітязь / Aliona Vitiaz