Я ненавиджу р***ю, бо в день закоханих
Замість бути закоханими,
Ми майже рік як втомлені, бо....
Бо замість з’їжджати від батьків в першу власну зйомну кімнату
Ми тікаємо від вибухів в міста, які нас не кликали,
В міста, в яких майже немає вільних квартир і точно вже немає квартири
Що вмістила би всіх недорослих дорослих що подорослішали в перший день цієї війни
Бо замість ризикувати, бо ми хоробрі і живі
Ми ризикуємо, бо в нас немає вибору,
Бо нами ризикують, роблячи з наших індивідуальностей
Чиїсь цифри і чиїсь фігури на чиїхось брехливих російськомовних мапах
Бо ризик це більше не вибір і адреналін це більше не опція
Бо тривожність це більше не хвороба кожного другого
А буденність кожного й кожної вирізана
На нашій молодій шкірі шрамами видимими і невидимими
Нашими власними руками та вашими чужими патронами
Бо потенціалам і мріям не стало місця в тривожній валізці
Бо саморозвиток заключається в тому, що сьогодні ти сама готуєш собі розчинний суп в одноразовій паперовій склянці і сама їж його ложкою, яку сама не могла помити більше тижня
Бо мрії забуваються замість збуватися
Бо цілі виконуються не тому, що хочеться,
А тому, що завтра шанс можуть забрати назавжди
Бо вірші пишуться не тому, що ти творче створіння з палкою любов'ю до літератури
А тому, що коли на сьомий день в погребі ти почула крик ракети над твоєю головою
Все що ти хотіла це кричати свої слова
Нескінченно бути почутою
Нескінченно кричати їм всім у вуха те, що ти не мала часу сказати пошепки їм в очі
Бо сирени більше не співають морякам про кохання
Бо море заміноване, бо ти не вмієш плавати, бо дельфінів збирали по шматкам
Бо сиренам довелося змінити професію
В цьому складному політичному кліматі схильному до смертоносних градів
Змінити моря на сушу, мул на попіл,
Водорості в своєму волоссі на потріскані капіляри в очах
І співати про смерть, бо це зараз єдина дозволена на естраді тематика
Бо замість бути молодими
Замість жити молодими
Замість мріяти молодими
Замість танцювати на Сумській вулиці, підспівувати фонтанам, і сісти на цей їбаний газон
Молодими ми помираємо
I hate R****a, because on Valentine's Day
Instead of being in love,
We've been tired for almost a year because...
Because instead of moving out of our parents' house and into our first flat
Instead of moving out of our parents' house and into our first apartment,
We are on the run from the explosions to the cities that have no call for us,
to cities where there are hardly any free flats, and certainly not a single flat
that could accommodate all the minors who came of age on the first day of this war.
Because instead of taking risks because we are brave and alive
We take risks because we have no other choice,
because we are in danger of being turned from individuals
into somebody's numbers and somebody's figures on somebody's lying Russian-language maps.
Because risk is no longer a choice and adrenaline is no longer an option.
Because anxiety is no longer a disease of every second person.
And everyone's everyday life is cut out
On our young skin with visible and invisible scars
With our own hands and with yours and other people's bullets
Because potential and dreams have no place in a survival kit,
Because self-development today means making your own instant soup in a disposable paper cup and eating it yourself with a spoon you haven't been able to wash in a week.
Because dreams are forgotten instead of being fulfilled.
Because goals are not achieved because you want them to be,
But because tomorrow the chance may be taken away forever.
Because poems are not written because you are a creative being with a passionate love for literature.
But because on the seventh day, in the cellar, you heard a rocket scream over your head.
All you wanted to do was scream your words
To be heard endlessly
To shout endlessly into their ears what you didn't have time to whisper into their eyes.
Because the sirens no longer sing love to the sailors
Because the sea is mined, because you can't swim, because the dolphins have been picked up in pieces.
Because the sirens had to change their profession
In this difficult political climate, prone to deadly "hailstorms".
To change seas into land, mud into ash,
Algae in their hair to broken capillaries in their eyes
And to sing about death, because it's the only subject allowed on stage now.
Because instead of being young
Instead of living young
Instead of dreaming young
Instead of dancing on Sumska Street, singing to the fountains and sitting on this fucking lawn
We die young
Переклад: Марія Учитель / Mariia Uchytel