Вільна

‍

Я тобі не скорилася,

Голову не схилила,

За свободу боролася,

Бо неволя - немила.

‍

Від непокори - лютуєш,

Мене вбиваєш щодня.

Тільки не розумієш

Те, що стою не одна.

‍

Губи, до крові скусані,

Мовлять тобі прокльони,

Чорні та непорушні,

Вітер тобі їх гонить.

‍

Очі, сльозами сповнені,

Горем, бідою, смутком;

Горді вони, нескорені,

Сяють шаленою люттю.

‍

В серці - пекучий біль,

Кров несе його світом.

Хай вже не маю крил,

Та все одно буду жити!

‍

Я тобі не скорилася,

Голову не схилила.

Вільною народилася,

В тім незборима сила!

‍

Яніта Владович / Yanita Vladovitch

Die Freie

‍

Ich habe mich dir nicht ergeben,

Habe den Kopf nicht geneigt,

Ich kämpfte nur für die Freiheit,

Die Sklaverei ist unrein

‍

Du wütest von dem Ungehorsam,

Du tötest mich jeden Tag.

Du verstehst einfach nicht,

Dass ich hier nicht alleine stehe.

‍

Lippen, blutig gebissen, 

Flüstern dir Flüche zu,

Schwarz und unerschütterlich,

Der Wind treibt sie zu dir.

‍

Augen, erfüllt von Tränen,

Voll Kummer, Elend und Trauer;

Stolz und unbesiegbar,

Leuchtend vor rasender Wut.

‍

Der Schmerz brennt in meinem Herzen,

Das Blut trägt es durch die Welt.

Wenn ich keine Flügel mehr habe,

Werde ich immer noch leben!

‍

Ich habe mich dir nicht ergeben,

Den Kopf habe ich nicht geneigt,

Als Freie wurde ich geboren,

Das ist die unbesiegbare Kraft!

‍

Переклад: Марія Учитель / Mariia Uchytel