то була остання
мирна ніч
я тільки радію
що провела її так
що кохала тебе
а потім вкривала
охру
ультрамарином
радію, що встигла
дописати руки
хоч і не встигла
приклеїти золото
/може вже
ніколи не встигну/
що домалювала
свої пристрасті
і закінчила їх
ніжністю
коли я читала
книжки про війну
і намагалася уявити
себе на місці
персонажів
завжди здавалось:
при перших ознаках
помру від страху
збожеволію
просто вийду надвір
і буду благати
якнайшвидше
зі мной покінчити
тому що це ж
абсолютно
неможливо
невимовно
у перші хвилини
було саме так
я тільки радію
що ти був поруч
й мені було
заради
чого
прокинутись
почати діяти
так важко
так нудить
так болить
так хочеться спати
так затягує
у вир непевності
усі рішення
здаються невдалими
а треба рюкзак
продукти вода
їхати не їхати
укриття шукати
я тільки радію
що жодного сумніву
в тому що
дійсно важливо
/що ти насамперед
йдеш купувати
переноску для кішки/
я не знаю
що з нами буде
/ніколи не знала
але зараз не знаю
більше
ніж будь-коли досі раніше
більше
ніж я будь-коли уявляла
що можна не знати/
чи зможу я
коли-небудь знов
відчувати безпеку
і чи перестане
моє тіло
виділяти надлишок адреналіну
як реакцію на кожний
різкий звук
свист
спалах
глухий удар
я тільки радію
що ту ніч
я провела саме так
що кохала тебе
що наші обличчя
це охра
та ультрамарин
it was the last
peaceful night
I'm just glad
I spent it the way I did
loving you
And then I covered
ochre
with ultramarine
I'm glad I had time
to finish the hands
even though I didn't have time
to glue the gold
/maybe
I'll never have the time/
that I've finished
my passions
and finished them
with tenderness
when I read
books about the war
and tried to imagine
myself in the shoes
of the characters
it always seemed like
at the first sign
I'll die of fear
go mad
I'll just go outside
and beg
for a quick end
to be done with me
because it's
utterly
impossible
indescribable
the first few minutes
it was just like that
I'm just glad
that you were there
and I had
something to wake up
something to do
for
so hard
so nauseous
so painful
so sleepy
I am being sucked
into a whirlpool of uncertainty
all the decisions
seem wrong
I need a backpack
food and water
to go or not to go
to seek shelter
I'm just glad
that there's no doubt
about what
is really important
/What you go to buy first
you go to buy
a cat carrier/
I don't know
what's going to happen to us
/Never did
but now I don't know
more
than I ever did before
more
than I ever imagined
that it's possible not to know/
if I'll be able to
ever feel
safe again
or if
my body stops
releasing excess adrenaline
in response to every
sharp sound
whistle
flash
dull thud
I'm just glad
that that night
I spent that night
Loving you
That our faces
are ochre
and ultramarine
Переклад: Марія Учитель / Mariia Uchytel