Маленьке дівча тоді ще не знало війни...

Замість слова «вибух» складало з кубиків слово «МАМА».

Промовляло слова Гімну та «Ромашки - не бур'яни!»

Обіймало небо вперше. Із ним не відчуло страху.

Маленьке дівча читало сотні книжок,

де не було ні слова про те, що нас не існує.

Та прокинулось вранці. Наче телефонний гудок...

А насправді сирени, що сповістили весну і

маленьке дівча почуло огром ракет...

Навіть тої, де написано: «За детей!»

І ридало так голосно - гадало, що це сюжет.

Та насправді - жорстокий герць. Від нежданих гостей!

Воно ще раз поглянуло в небо і пригорнулося знов.

Попросило у нього якнайшвидшого миру!

Те маленьке дівча не хоче ніяких пліток.

Перемоги та ВІРИ!

«Я кричу! Ні, молю!

Досить про наболіле!»

Анастасія Щур

Das kleine Mädchen kannte den Krieg damals noch nicht...

Anstatt des Wortes „Explosion“ wurde das Wort „Mutter“ aus Bauklötzern geformt.

Sie sprach die Worte der Nationalhymne und Gänseblümchen sind kein Unkraut!

Es hatte das erste Mal den Himmel umarmt. Mit ihm fühlte es keine Angst.

Das kleine Mädchen las Hunderte von Büchern,

wo es kein Wort darüber gab, dass wir nicht existieren.

Aber es wachte am Morgen auf. Ihm war, als hätte ein Telefon geklingelt...

Doch tatsächlich waren die Sirenen, die den Frühling ankündigten und

eine riesige Rakete, die das kleine Mädchen hörte...

Eine, auf der stand: 'Für die Kinder!'"

Sie schluchzte so laut - sie dachte, es wäre Einbildung.

Aber tatsächlich war es ein grausamer Kampf. Von unerwarteten Gästen!

Sie schaute noch einmal in den Himmel und umarmte ihn erneut.

Sie bat ihn um Frieden, so schnell wie möglich!

Das kleine Mädchen will keinen Klatsch und Tratsch.

Siege und GLAUBE!

"Ich schreie! Nein, ich flehe!

Genug Schmerz und Leid!"

Переклад - Анастасія Щур (Сонячна Темінь) / Anastasija Schtschur