Коронували нового Чарльза.
Відгарцювали на Євробаченні.
В революційному Парижі
хтось війднайшов своє призначення.
На Мазурах писали матуру.
В берлінському Universität
отримав магістратуру
і зняв комірчину студент.
Хтось знову гарчав на інфляцію,
сідаючи в празьке метро.
Активісти «We are against plastic»
із пластику їли в бістро.
У Австрії – віденські вальси…
В Іспанії – болеро.
А на італійських плантаціях
налилося сонцем вино…
В Рейк‘явіку – саміт і зустрічі,
обійми крізь зціплені зуби,
як важко вдавати єдинство
й не нагріть одне одному чуба
між словом про все і ніщо.
Та все ж гомоніли й про нас.
Дякую.
Кохаю Тебе, Європо,
Стихійна і древня, як час…
Така неспокійна і вимріяна —
оживши на старості літ,
Спалахуєш різними вимірами,
а втім… все минає, як слід…
Та все ж я надвечір замислюсь,
спинивши хвилини лет,
чи ти б такою лишилась,
якби не бронежилет
німецький на нашім Миколі,
що в бахмутське пекло пішов.
Цього відчайдуха рукою,
з якої точилася кров,
борониш себе, Європо…
Миколі понизили виплати.
«Що треба звичайному хлопу?» –
подумала номенклатура
і ставить нові умови…
А жінка його закордоном
гарує на хліб і донат.
На мову її обернеться
з презирством якийсь демократ –
місцевий борець за свободу,
за мир і російський балет.
Чекаємо на «Патріоти».
Спасибі за бронежилет.
Sie krönten einen neuen Karl.
Sie glänzten bei der Eurovision.
Im revolutionären Paris,
fand einer seine Bestimmung.
In Masuren machten sie Abitur.
Und an der Berliner Universität
machte er seinen Magister
Und ließ die Uniform fallen.
Jemand murrte über die Inflation
Als er in der Prager Metro saß.
Aktivisten von “Wir sind gegen Plastik”
aßen in einem Bistro aus Plastik.
In Österreich - Wiener Walzer...
In Spanien - ein Bolero.
Und auf italienischen Plantagen
wurde der Wein von der Sonne überflutet...
In Reykjavik - Gipfeltreffen,
Umarmungen zwischen zusammengebissenen Zähnen,
Wie schwer ist es, Einigkeit vorzutäuschen
Und nicht wütend zu sein
Zwischen Worten über alles und nichts.
Aber sie sprachen auch über uns.
Danke.
Ich liebe dich, Europa,
Spontan und alt wie die Zeit...
So ruhelos und träumerisch -
Auferstanden im Alter,
leuchtest du in verschiedenen Dimensionen,
und doch... vergeht alles, wie es sein soll...
Und doch, am Abend, denke ich,
halte die flüchtigen Minuten an
Würdest du so bleiben
wenn nicht die deutsche Schutzweste
An unserem Mykola,
Der ins Höllenfeuer von Bachmut ging?
Mit der Hand des Verzweifelten,
aus der Blut floss,
Du wehrst dich, Europa...
Mykolas Lohn wurde gekürzt.
"Was braucht ein einfacher Mann?" -
dachte die Nomenklatur
Und stellt neue Bedingungen...
Und seine Frau im Ausland
arbeitet für Brot und Spenden.
Ein Demokrat wird ihre Worte
Mit Verachtung betrachten -
Ein einheimischer Kämpfer
Für die Freiheit, für Frieden und russisches Ballett.
Wir warten auf die “Patrioten”.
Danke für die Schutzweste.
Переклад німецькою: Марія Учитель / Mariia Uchytel