хороший ранок починається з нетверезості,
дорожній знак контролює рух міста так само,
як я контролюю сьогоднішній день, вкладаючи в нього новіші змісти,
люди на вулицях ледве-ледве ходять і містам сьогодні не до свят.
сьогоднішньої дати 2022 року деякі люди ховають чиєсь ім'я і залишається одна тільки пам'ять,
сьогоднішньої дати люди на вулицях сруться через російську і займають черги в супермаркет на знижки.
цього року мій племінник принишкло шепче, як сумує за салом у бахмуті.
цього року як раз у тому ж бахмуті не буде свята
цього року деякі міста погорілі, розтрощені, холодні, налякані, пережахані, спустошені,
а якби і не всі міста– то хоч якась-то частка, дрібка,
що застрягає у горлі нагадуванням про травматичні події, поки вішаєш гірлянду на стіну.
гола.
так відчуваєш себе протягом тижня декілька разів на день
змінюючи декілька фаз
життя продовжує бути, але це не відміняє рани, завданої російською федерацією
життя продовжує бути і ти ходиш на літературки береш участь в аукціоні друкуєш срані літери фарбуєшся у фіолетовий знаходиш нових друзів втрапляєш в халепи
і прямо позаду тебе, за спиною всього цікавого досвіду наче кратер, схований в грудній клітині кожного жителя міста
кратер який прикрасили зеленим дощиком і імітацією ялинки, аби не було так злісно-сумно
я нічого не розумію в цьому. в мене гола квартира
і серце немічно болить в моменті.
тож я просто
дозволяю цьому бути.
a good morning starts drunkenly,
a one-way road sign controls the city’s traffic
I control my today, adding new meaning to it,
people on the streets barely walk and it’s no time for festivities in the cities.
on this day in 2022 someone bury someone's name leaving only their memory
today people on the streets quarrel over the Russian language and queue up for supermarket discounts
this year my nephew whispers quietly how he misses the salo in Bakhmut
this year there will be no festivities in Bakhmut.
this year some cities are burnt, shattered, cold, scared, terrified, devastated
maybe not all the cities, just a part, a crumb,
that gets stuck in your throat as a reminder of traumatic events while you hang a
garland on the wall.
naked.
you feel this way during the week several times a day
changing several phases
life goes on but this fact can’t erase the wound inflicted by the russian rederation
life goes on and you go to literary evenings and take part in the charity auction
and type shitty letters and dye your hair purple and find new friends
you get into trouble
and right behind you, behind all of your experiences, there is a crater,
hidden in the chest of every citizen,
a crater decorated with green tinsel and an imitation fir tree, so it’s not all gloom and doom out here
I understand nothing. my apartment is bare
and my heart hurts a little at this moment.
so I simply
let it go on.
Переклад англійською: Андрій Куранов / Andrii Kuranov