Де ти?

Присвячено всім,

хто чекає на свого тата,

чоловіка, сина, брата, друга

Літо вітром обволікає,

припікає, та зовсім трішки.

Ти мій спокій сповив у ліжку —

сам вмостився на голий камінь.

Роси стоптані, чобіт тисне,

піксель липне, мов сонце в липні.

Запитай солов’я, коли б ми

знов змогли заспівати пісню.

Разом подумки, кілометри ж

в’ються в травах, вужем зникають.

Пахне хлібом, хрустким до краю.

Вже вечеря, мій милий, де ж ти?

Ніби й світ став такий безмежний,

та кордон, мов стерня, так коле.

Від дзвінка й до дзвінка — по колу.

Дочекалась. «Привіт». Нарешті.

Олена Галунець / Olena Halunets

Wo bist du?

Dies ist allen gewidmet,

die auf Vater, Mann, Sohn,

Bruder, Freund warten.

Der Sommer ist windig

und hitzig, aber nur etwas.

Dank dir schlafe ich ruhig im Bett.

Du schläfst auf dem kahlen Stein.

Deine Füße sind nass, die Armeestiefel drücken.

Die Uniform klebt vom Schweiß am Körper, wie von der Sonne im Juli.

Frag die Nachtigall, wann wir

wieder Lieder singen können.

In Gedanken sind wir zusammen und nah.

In Wirklichkeit schlängeln viele Kilometer wie Wassernattern im Gras und verschwinden dann. 

Es riecht nach Brot, knusprigem Brot.

Es ist Zeit für das Abendessen. Mein Schatz, wo bist du?

Es scheint, als ob die Welt grenzenlos geworden ist,

aber die Grenzen sind wie Stoppeln, sie stacheln.

Von einem Anruf bis zum anderen — dreht man sich im Kreis.

Du hast angerufen. „Hallo“. Endlich.

Переклад: Олена Роман / Olena Roman